Чого Єва не читає газету?

В оселі мами, бабусі і прабабусі Надії Анатоліївни Кремневої гарно і затишно. Тут вона мешкає разом зі старшою донькою Ольгою та її молодшими дітьми Діаною і Андрієм. Ольга працює молодшою медичною сестрою у Мелітопольському протитуберкульозному диспансері, а її мама – Надія Анатоліївна, уже на заслуженому відпочинку. Надя народилася у селі Переможне, а виросла у селі Трудове Мелітопольського району, куди переїхала її родина. Закінчивши школу дівчина поїхала у Запоріжжя, де здобула професію швачки і працювала на швейній фабриці. Потім вийшла заміж, народила двох доньок – Олю та Любу і багато років працювала вже на Мелітопольській швейній фабриці. Життя повне несподіванок і склалося так, що довелося перекваліфіковуватися. Тож Надія Анатоліївна закінчила курси продавця і працювала в торгівельних магазинах у Богатирі та в Радивонівці. А на пенсію вийшла з Радивонівської школи, де кілька років, як кажуть у селі «наводила чистоту», тобто була технічкою. І скрізь, де працювала ця трудолюбива жінка, і роботодавці, і колеги по роботі згадують про неї з теплотою і зазначають, що Надія Анатоліївна — це енергійна, активна і цілеспрямована людина, яка, не дивлячись на щоденні труднощі, завжди досягає поставленої мети. Вона привітна, добра, уважна, тож односельчани її поважають. А ще цінують за те, що Надія не байдужа до чужого болю і горя, неодмінно старається допомогти, якщо їй це під силу.
Надія Анатоліївна ніколи не стояла осторонь від громадського життя, завжди займала активну громадянську позицію. Напевне тому однією із перших у Радивонівці і передплатила нашу газету «Грані життя». В рамках акції «Подарунок від іменинниці» нещодавно ми завітали до господи Надії Анатоліївни, аби вручити їй чашку з логотипом газети. Вона відразу ж запросила нас до столу на чай і розповіла, що газета їй подобається, особливо коли там повідомляються гарні новини. «Добре, що «Грані життя» і гострих тем не уникають – пишуть про все, що турбує людей так, як є, без прикрас», сказала у подальшій розмові господиня. «У нашій оселі газету читають усі – і Оля, і Діана, і Андрій. Хіба що Єва до цього не долучається», — зауважила Надія Анатоліївна. Звісно, ми відразу ж поцікавилися, а чому це Єва нашої газети не читає. «Так не вміє ще!», — засміялася Надія Анатоліївна. «Єва — це моя правнучка, їй всього два рочки. Як буває у нас в гостях, то інколи кольорові фотографії в газеті розглядає, та найбільше їй зараз подобається, як газета шелестить. Та нічого,- додала впевнено, — Ось підросте, і читати навчиться, і писати, а там дивись – ще й журналістом у вас працюватиме! Вони ж майже ровесниці – вашій газеті вже виповнився рік, а моїй правнучці – два!»
З Євою того дня нам поспілкуватися не вдалося, а ось її бабусю Олю і прабабусю Надю ми сфотографували за чаюванням. Сподіваємося, що і маленька Єва згодом теж долучиться спочатку до сімейного чаювання, а потім і до читання нашої газети «Грані життя».

Редакційна колегія

Фото Ірина Милосердова

Читайте также:

Добавить комментарий

%d такие блоггеры, как: