«Євробляхи» або автомобілі надурняк

Вони вже заполонили майже всі міста та селища в Україні. Чимало видно їх і в Якимівці – це такі собі зовні гарненькі та здебільшого старенькі не розмитнені автомобілі на євро номерах. В країні їх вже більше, ніж 1,5 мільйона, а по деяких оцінках – біля 2 мільйонів. Оце так фарш! За невеликий час від моменту прийняття безвізового режиму з країнами Євросоюзу, стільки їх наперли! І що далі робити? Адже, по суті, здебільшого це хлам, якого з радістю позбуваються за невисоку ціну ділки в Польщі, країнах Балтії та деяких інших країнах Євросоюзу, бо цим автомобілям, як правило, вже років 12-17.
Мабуть далеко не всі знають, що для того, щоб здихатись старого автомобіля (відправити його в утиль) в цих країнах потрібно заплатити чимале екологічне мито, а потім вже відганяти і здавати його в спеціальні пункти прийому вживаних авто. Але й там є «наші» люди — вони умуд ряються проводити невеличкий «рестайлінг» і (о диво!) – автомобіль наче новий. А далі все по схемі — на площадку та на продаж. Заради справедливості потрібно сказати, що більш новіші автомобілі, приблизно 2010 — 2015 року випуску, продають здебільшого самі власники авто, але й ціна їх у валютному вимірі вже зовсім інша. І це ще не все – таких автомобілів, на думку багатьох фахівців, не більше 30%, а все інше – непотріб, який в екологічні стандарти «Євро 4» чи «Євро 5» ніяк не влазить, отже, будьте добрі панове, – труїться їхніми викидами!
За словами одного із лідерів руху АвтоЄвроСила Олега Ярошевича, 90% всіх завезених в Україну автомобілів на польській реєстрації – проблемні. Як правило, це проблеми з документами. А якщо вважати, що таких автомобілів приблизно половина, то цифра просто вражає, адже це біля мільйона проблемних автомобілів!
Зрозуміло, ми так збідніли, що й цьому раді, якби не одне але… Загальновідомо, що кожна суверенна країна завжди захищає свої економічні інтереси у будь-якій сфері економіки від «дикого» засилля імпорту з інших країн, а якщо цей імпорт ще й багато разів вживаний, то й поготів. Це все логічно і зрозуміло. Не зрозуміле інше – що спонукає людей купувати багато разів вживаний товар за «бугром»? Відповідь одна – купівельна спроможність наших громадян, а точніше — її відсутність. Але й тут на нашій бідності наживаються деякі з ділків, освоївши так званий «бляховий» бізнес. Та ж АвтоЄвроСила, як зазначено вище, приміром, за 450 євро зробить вам пакет документів, які відсутні у більшості «євробляхерів» (проблемних автомобілів здебільшого на польській реєстрації) для розмитнення авто згідно законів №8487 та №8488, які вже вступили в силу з 25.11.2018 року. Тепер помножте в середньому 450 євро на кількість «проблемних» автомобілів (відсутній акт купівлі – продажу) і ця немаленька сума (приблизно 500 млн. євро) не піде в Пенсійний Фонд України, або в той же бюджет, а осяде в кишенях цих ділків від АвтоЄвроСили. Ось такий прибутковий в них бізнес. Тому й бастують, палять шини, перекривають кордони. Але це ще не всі «підводні» камені від цієї організації. Виявляється, щоб знайти власника вже проданого авто і оформити його, як треба, актом купівлі-продажу, ця організація буде звертатись в Інтерпол, який, до речі, цим не займається! Він займається пошуками викрадених автомобілів – не більше і не менше. «Кіно і німці», скажете ви. Але, на разі, маємо те, що маємо.
Як не дивно, але Верховна Рада таки пішла назустріч власникам автомобілів на іноземній реєстрації в режимі транзиту. Ті ж закони за №8487-№8488 значно зменшують базові ставки акцизного податку в євро за одну штуку транспортної одиниці, це 50 євро за один кубічний сантиметр об’єму бензинового двигуна та 75 євро за той же об’єм дизельного двигуна. Для прикладу, бензиновий автомобіль з об’ємом двигуна 1,6 кубічних сантиметрів 2008 року випуску – його ставка акцизу буде – 1,6 х 50 х 10 років=800 євро. Окрім цього, встановлюються ще й пільги для термінів розмитнення автомобілів, які вже були ввезені в Україну (до 25.11.2018 року). Закон встановлює пільговий коефіцієнт 0,5 для автомобілів, які будуть розмитнені протягом 90 днів після вступу закону в силу (від 25 листопада). Якщо розмитнення протягнеться на 6 місяців – «пільга» буде 25%. Здавалося б, все добре, але ні, не всі так думають! Адже, якщо, скажімо, автомобіль 2000 року випуску, то ставка акцизу буде вже (дивись попередній приклад) – 1440 євро! Але й автомобіль вже старий – це вже металобрухт! Саме коефіцієнт року виготовлення автомобіля не задовольняє АвтоЄвроСилу – вони вимагають встановлення єдиного коефіцієнту незалежно від року виготовлення. Де ж тут здоровий глузд? Як захистити країну від ввезення «металобрухту»? Думки з цього приводу докорінно відрізняються.
У вівторок, 27 листопада, підходжу до молодих людей, які стоять біля однієї з машин на транзитних польських євро номерах (біля будинку побуту). запитую – чи знають вони про закони за №8487- №8488, а також чи задовольняють їх ці закони. Один з молодих людей, представився як Олександр, йому 32 роки, він пригнав автомобіль з Польщі, де живе не сказав:
— Яка вам різниця де я живу, зараз живу в Польщі. Пригнав автомобіль вже давно і не можу його розмитнити. Ці закони не приймаю – прийдеться платити більше, ніж він коштує.
— А якого року Ваш автомобіль, – цікавлюся.
— Для чого це Вам? Автомобіль нормальний, ще побігає, не якесь там барахло.
На жаль, наша розмова на цьому й закінчилась, до хлопців підійшли дівчата і вони пішли геть. До речі, вигляд автомобіля дійсно непоганий, навіть кращий з поміж поряд припаркованих. Спроби долучити до діалогу ще когось із власників автомобілів на «євробляхах», на жаль, не увінчалися успіхом. Лише один, вже літній чоловік, вигукнув щось на зразок – «понаганяли всякого барахла, давят людей. Когда вже наведут порядок? Я покупал, платил налог, а они хотят на шару, за…ли». На цьому все й скінчилось. Мої спроби знайти нових власників автомобілів на «євробляхах» для бесіди закінчились нічим, бо на цей момент біля будинку побуту стояли автомобілі виключно на українській реєстрації.
А тепер, на мій погляд, головне. Чому наші люди їдуть за кордон у пошуках власного автомобіля? Адже в Україні за останній час з’явилося безліч нових автосалонів, де продаються абсолютно нові, ще не вживані автомобілі. Висновок, як вже було сказано вище, один – дуже слабкий фінансовий стан населення, а також, на думку економічних експертів, безпідставно завищена ціна нових автомобілів тими ж автосалонами. Порівняйте ціни 2016 року на імпортні автомобілі в Україні і в найближчого сусіда – Росії:
Daewoo Matiz в Україні — 4770$, в Росії – 3883$, різниця – 22,8%; Renault Logan New – 10656$, та – 5442$, різниця – 95,8%; Hyundai Accent – 14792$ та – 7090$, різниця – 108,6%; Skoda Octavia A7 – 17815$ та – 10857$, різниця – 64,1%; Toyota Corolla – 14660$ та – 10377$, різниця – 41,3%; Toyota Camry – 27014$ та – 16675$, різниця – 62%; Mazda 6 – 21849$ та – 15571$, різниця – 40,3%;
Як видно, різниця у вартості досить суттєва (з інформації роботодавців автомобільної галузі України). Парадокс – в одній із найбідніших за рівнем життя країн Європи найвищі ціни на автомобілі! Правда, тут також відіграє роль те, що майже всі вище вказані моделі авто в Росії – власного виробництва. В Україні, на жаль, автомобілів власного виробництва майже немає (два заводи в Запоріжжі та в Луцьку), але й при цій ситуації, автодилери часто необґрунтовано завищують ціни на нові автомобілі. Якщо найближчим часом нічого не зміниться, наша країна буде продовжувати ввозити всякий автохлам з Європи, і буде й надалі таким собі «утилізатором».
При підготовці статті були використані матеріали з таких інтернет-видань (журнал «Автоцентр», блог журналіста Євгенія Плінського,24tv.ua|zakon)

Сергій Білецький

Читайте также:

Добавить комментарий

%d такие блоггеры, как: