Новий рік ще не почався, а свиню вже підклали

Як ми вже писали у минулому випуску нашої газети, 26 грудня повинно було відбутися друге пленарне засідання двадцятої сесії Якимівської селищної ради. І воно таки відбулося, але, як ми вже звикли, знову із сюрпризами. Так звана «більшість» знову вирішила наступити на ті ж самі граблі, і, всупереч Регламенту, протягнула до порядку денного питання щодо імпічменту селищному голові Валентині Громихіній.
Скільки пам’ятаю, ні в якій раді хоч якого скликання у нашому районі не було такого, щоб до порядку денного вносилися питання без обговорень на засіданнях постійних депутатських комісій напередодні сесій. Навіть на обговорення питань порядку денного позачергових сесій у депутатів був час. Деякі депутати селищної ради цього скликання взяли за моду ігнорувати рішення, прийняті на засіданнях постійних комісій і, в день проведення сесій, видавати «на гора» зовсім інші напрацювання. Так і цього разу депутати із так званої «більшості» працювали натхненно, без відпочинку, щоб підняти у райдержадміністрації усі звернення громадян, що стосувалися опалення квартир багатоповерхівок та обернути їх проти селищного голови.
— А чи не ви, шановні панове з «більшості», голосували за розірвання угоди з постачальником тепла влітку і тільки із п’ятої спроби, за місяць до початку опалювального сезону, нарешті підтримали програму переведення багатоквартирних будинків на індивідуальне опалення? — запитав депутат Олександр Андраш у депутата Олексія Сидорова, який проголошував звернення від «більшості» щодо імпічменту селищному голові. Але чіткої відповіді так і не почув. Зала поглинула відповідь невдоволеним галасом з боку прихильників відповідача.
Взагалі, ця «більшість» звикла чути тільки себе. Вона у всьому права і, натомість, не маючи у своєму колі осіб із юридичною освітою, заважала виступу працівника юридичного відділу селищної ради. І навіть після того, як юрист Денис Масюков довів неправомірність включення до порядку денного питання щодо імпічменту селищному голові без обговорення на депутатських комісіях та на засіданні виконкому селищної ради – це нікого із «більшості» не зупинило. На пряме запитання голові регламентної комісії Юрію Роговому – чи не суперечить це дійство Регламенту селищної ради, той відповів, що це вирішить суд.
Врешті-решт, голова селищної ради провела голосування і до порядку денного першим було включено питання щодо недовіри до неї. У таємному голосуванні прийняли участь 19 депутатів і всі вони проголосували за відставку голови селищної ради, яка, на відміну від голови районної ради, обиралась не депутатами у сесійній залі, а жителями громади на виборчих дільницях. Сім депутатів у тому числі і я, у таємному голосуванні участі не приймали, а також не голосували і за включення цього питання до порядку денного.
Слід зазначити, що як тільки стали відомі результати таємного голосування, більша половина глядачів, які з’їхалися звідусіль у передчутті побачити безкоштовне шоу, із сесійної зали зникла. Із самого початку було зрозуміло, що щось повинно було відбутися, бо навкруги будівлі, де проходила сесія, вільних місць для паркування не було, а її коридорами розгулювали якісь невідомі чоловіки з раціями. Зрозуміло й інше – нікого не турбувало, чи буде прийнятий бюджет, структура селищної ради чи програма соціально-економічного і культурного розвитку громади на 2019 рік. Вони, до речі, були прийняті. Але не відомо, чи сталося б це, якби перше питання порядку денного пішло не за заздалегідь складеним сценарієм.
Що ж, як сказав депутат Роговий, усе вирішиться в суді. Принаймні, Валентина Громихіна про свої наміри судитися оголосила публічно.
Не знаю, як вам, а мені, шановні читачі, не зрозуміло — навіщо були ті кадрові «рокіровки» у вересні, які нібито гарантували спокій у громаді? Але зрозуміло інше, таким «гарантам» спокою, як Шило, Правосуд, а тепер ще й УКРОПи вірити не можна.

Володимир Милосердов

P.S.

Побажання процвітання громаді від народного депутата Сергія Валентирова, які перед початком сесії передав його помічник Геннадій Подольний, розтанули у багатогодинній сесійній баталії. А, може, саме вони і були сигналом до дії так званої «більшості»?

Читайте также:

Добавить комментарий

%d такие блоггеры, как: