Огірочки

Досвідчені господині знають, що якщо в діжку із квашеними огірками вкинути свіжі, то буквально через кілька днів вони теж заквасяться і будуть такими ж, як і ті, котрі опинилися в цій діжці з розсолом раніше. Це незаперечний факт. Як і те, що досвід домогосподарок давним-давно взяли на озброєння і прилаштували для своїх потреб наші політики.

За прикладом далеко ходити не треба – слід лише придивитися до того, як формувалася депутатська група селищної ради Якимівської ОТГ «За розвиток Якимівської громади», що нині у цьому депутатському корпусі складає більшість і «править балом» на усіх сесіях та засіданнях постійних комісій. Так от, тринадцять із них (символічне число, чи не правда?), були обрані депутатами селищної ради Якимівської ОТГ вперше. Це Юрій Олександрович Роговий, Максим Сергійович Забара, Людмила В’ячеславівна Старик, Василь Дмитрович Цап, Анатолій Володимирович Дєдушев, Юлія Петрівна Гожієнко, Віталій Олександрович Оболенцев, Світлана Миколаївна Бондаренко, Дмитро Станіславович Козлов, Олена Вікторівна Лисак, Юрій Вікторович Гончаров, Алік Васильович Шуляков та Світлана Іванівна Шайхутдінова.

А от шість наступних депутатів (теж символічне число!), що складають так зване «ядро» цієї групи, уже мають чималий досвід депутатської роботи, бо неодноразово обиралися до районної ради. Це Олександр Олексійович Маругін, Віктор Яковлевич Макарик, Олексій Микола- йович Сидоров, Олександр Юрійович Чекір, Олександр Вікторович Чкан і Марина Михайлівна Перепелка. І якщо троє останніх депутатів і в районній раді і нині в селищній позиціонують себе як представники аграрної партії, то перші двоє із цього списку, а саме О.О.Маругін і В.Я.Макарик, свого часу були членами Партії Регіонів і у районній раді представляли її інтереси. О.М. Сидоров і в районній раді, і нині в селищній завжди офіційно значився, як представник БЮТ.

Саме ці шість депутатів, під керівництвом незмінного багато років голови тодішньої районної ради Геннадія Подольного, пройшли «гарну» школу, основою якої була кругова порука і колективна безвідповідальність. Дякуючи, зокрема і їх «старанням», наш колись успішний район перетворився на те, що маємо сьогодні. За роки «мудрого» і «дбайливого» правління тодішньої районної ради ми втратили багато чого, надбаного спільною працею людей ще за радянських часів. В тому числі і дитячі оздоровчі табори «Восток-1» в Алтагірі та «Гвоздика» на березі Азовського моря, а також сирзавод, який славився своєю продукцією далеко за межами нашого краю та ряд інших підприємств. Але згадувати про це депутати тодішньої районної ради не люблять. Від власної відповідальності за сподіяне вони «відхрещуються», посилаючись на те, що на той час в країні була ситуація, коли не можна було діяти інакше. Дійсно, це коли бездумно виконувати всі вказівки «зверху», аби вчасно рапортувати про сумнівні «досягнення». А коли, при будь-якій ситуації, думати про людей рідного краю, то можна щось і зберегти. Зберегли ж, наприклад, у Оріхівському районі свій дитячий оздоровчий заклад на березі нашого лиману. Так там і колись, і тепер влітку відпочивають і набираються сил діти, а у нашому «Востоці-1» панує розруха і порядкують бездомні пси. А у Куйбишевському (нині Більмацькому) районі і досі успішно працює місцевий сирзавод і його продукцію, сир «Здоров’я», можна купити у нашому «Економі». Отже, якщо депутати районної ради дійсно переймаються проблемами рідного краю, то можна щось зробити для цього у будь-якій ситуації. А якщо ні, то будуть кивати, як китайські «болванчики», на «вказівки» «зверху».

Та повернемося до нашої віртуальної бочки з огірками, де «бочка» уособлює собою «більшість» депутатського корпусу селищної ради, а «огірки» — депутатів. Всі знають, що господині, готуючись солити огірки, ретельно відбирають їх, на декілька годин заливають водою, щоб потім хрумтіли, а іноді навіть обрізають кінчики, аби вони швидше усоліли.

Те ж саме роблять і справжні господарі нашої віртуальної бочки зі своїми «огірочками» на етапі відбору і висунення кандидатів у депутати. Щоправда, їх заливають не водою, а солодкими речами і обіцянками дбати про їхні інтереси, якщо вони будуть слухняними. А деяким ще й «підрізають крильця», нагадуючи, що на керівну посаду, яку ті займають, багато бажаючих і зберегти крісло можна лише при озвучених наодинці умовах. Буває, що майбутнім кандидатам демонструють «скелети», які ті ретельно ховають у шафах забуття, і, таким чином, теж змушують погоджуватися на умови отримання депутатського посвідчення.

Шкода, що багато наших виборців дуже часто майже не переймаються вибором свого депутата і голосують тільки тому, що так годиться, але не вірять, що їхній вибір на щось вплине. Господарі «бочки» всіляко культивують і підтримують такі настрої.

У нашому випадку після виборів у громаді шість солоних «огірків» взяли владу, як вже досвідчені депутати, і заходилися доводити до потрібної кондиції новообраних. Підібрані вище описаним способом свіжі «огірочки» напрочуд швидко усоліли та й утворили всім відому депутатську «більшість», яка з першої ж сесії селищної ради почала сумлінно виконувати вказівки з місцевого «верху». Щоправда, для того, аби досягти поставленої мети – усунути з посади всенародно обраного селищного голову, кажуть, що два «огірочки», для кількісної переваги, довелося терміново докупити. Зате тепер колишній претендент на посаду селищного голови, руками цієї «більшості» може робити все, що йому заманеться. В тому числі і безпідставно скорочувати апарат селищної ради та, головне, на власний розсуд розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які 22 грудня 2018 року з державної власності були передані у комунальну власність Якимівської об’єднаної територіальної громади.

Нагадаю, що ще будучи депутатом Якимівської районної ради, Валентина Громихіна неодноразово звертала увагу місцевих народних обранців на те, що деякі з аграріїв, які мають у власності, в оренді та просто використовують землі сільськогосподарського призначення, не завжди чисто і прозоро ведуть свої справи, і закликала детально розглянути цю проблему. Однак, у районній раді свого часу вона так і не знайшла підтримки для вирішення цього назрілого питання. Отож, аби Валентина Громихіна не зробила цього зараз, як голова Якимівської ОТГ, силами депутатської «усолілої» більшості її повноваження на цій посаді були достроково припинені. Наскільки це було правомірно тепер визначить суд. Але ми з вами знаємо, що солоні огірочки на будь- якому, в тому числі і політичному, застіллі користуються особливою популярністю, тож, рано чи пізно, але їх все таки з’їдять… Хто й коли – час покаже.

Макар Невинний

Читайте также:

Добавить комментарий

%d такие блоггеры, как: