Безлад, на який соромно дивитись

Одним із пріоритетів в публікаціях нашого видання з самого початку створення завжди було висвітлення всіх недоліків благоустрою нашого селища та шляхи їх усунення. Так протягом 2017-2018 років ми неодноразово друкували матеріали щодо антисанітарії продажу молочних продуктів в пластикових пляшках та ще й із землі, про відсутність будь-якої зеленої зони навколо будинку побуту, що знаходиться по вулиці Молодих Патріотів біля ринку «Вручий».
Зі створенням Якимівської об’єднаної територіальної громади в кінці жовтня 2017 року, ця тема стала ще більш актуальнішою – з’явилися програми із благоустрою, а головне — кошти для їх реалізації. І що? Щось змінилося на краще? А дзуськи не хочете? Прикро це константувати, але за період створення селищної громади майже нічого не змінилося. Як видно з фото, там, де повинен бути квітник, або ж зелена зона – пусто, просто витоптана земля, з якої продовжують продавати людям товар. Не дивлячись на те, що тут повинна бути зелена зона, тут продають все – від курчат-каченят до товарів із «секонд-хенду» по п’ятницях. При моєму наріканні на цю проблему один знайомий мені сказав – «Сергій Іванович, що ти переймаєшся? – Не було тут порядку й не буде! Хоч трактор сюди зажени!» Не знаю, може й правда звернутися до голови районної ради пана Юрія, щоб він знайшов таки трактор та зорав цю «рукотворну» цілину навколо будинку побуту, адже, як відомо, будинок побуту стоїть саме на балансі Якимівської районної ради і орендарі, яких я нарахував більше десятка, платять орендну плату саме сюди. Чи не так, панове від влади?
Проблема ця не нова для Якимівської об’єднаної територіальної громади, але потрібно ж із чогось починати. Друзі, ми живемо у 21 сторіччі, а той безлад, що в нас під ногами – це ще пережитки минулого століття. Територія нашого селища не маленька і відразу всі недоліки не усунеш, але головне — потрібно почати саме з місць масового скупчення народу — з центру. Центр – це лице всієї нашої шановної громади. Сама по собі ця проблема не зникне, згадайте два прислів’я – «охайно там, де не смітять». Ні і ще раз ні! – «Охайно там, де прибирають». Саме так, а не інакше! На жаль, свідомість наших людей ще далека від досконалості, тож друге прислів’я більш актуальне, а це значить, що чекати на те, що щось зміниться само собою немає сенсу і треба докласти руки, щоб щось змінити.
У мене, як у пересічної людини, а не тільки як у кореспондента видання « Грані життя», складається враження, що місцеві органи самоврядування всіх рівнів не прислуховуються до правдивої критики, що публікує наша газета, але ж панове – ця критика іде від людей, до яких ми, на відміну від вас, прислуховуємося і публікуємо ці матеріали. Сором! Сидить у приміщенні вище згаданого будинку побуту більше десятка організацій, а навести елементарний порядок на території – нікому! Хіба не платять за оренду такі організації, як ательє мод, фото-ательє, відділення пенсійного фонду, земельний кадастр, «Елком», ПК «Довіра», різноманітні торгівельні точки, нотаріальні контори та інші. Зрозуміло, що платять. Тож, шановний голова районної ради Юрію Володимировичу, знайдіть кошти й зробіть подарунок місцевій громаді – зелену зону або квітники навкруги будинку побуту. Не треба забувати й про те, що в цьому ж будинку побуту знаходиться комунальне підприємство «Довіра», якому сам бог велів навести порядок довкола цієї будівлі.
Не набагато краще виглядає територія і навколо старої будівлі будинку побуту, що знаходиться поруч. Раніше, коли тут знаходилася приватна крамниця, територія була більш-менш прибрана, відчувалась рука приватного власника. Але власник змінився, з’явився новий, в шикарній вивісці «Ломбард» і територія потроху занепала, але хоч трава скошена (як видно на фото). Нарікати на нового власника поки що не піднімається рука, так як він зовсім недавно там з’явився.
Не можна сказати, що в селищі після критичних публікацій нашого видання нічого не робиться – це неправда. Робиться. Згадаймо, наприклад, прибирання шляхопроводу, впорядкування території біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору, але є одне але – це повинно робитися системно, а не від часу до часу та постійних нагадувань. Громадянам нашого селища потрібно більш активно приймати участь у розбудові нашої, багатьом рідної, Якимівщини. Ми ж із вами не якась там орда, ми з вами, перш за все, європейці й живемо в найбільшій країні Європи, яка називається Україна.
Наша редакційна колегія реально підходить до питань розбудови й покращення інфраструктури нашого селища й району в цілому. Ми розуміємо, що такі питання, як створення паркувальних місць для авто біля ринку «Вручий», створення інфраструктури на зразок «Зеленбуду» ще не на разі, але є багато питань із розбудови нашого селища, які вже сьогодні можна вирішувати, про що вже було сказано вище.
Всім нам потрібно знати – все, що ми робимо для себе сьогодні, робимо для майбутнього наших дітей. Тож якість виконання робіт з благоустрою повинна бути на першому плані. На жаль, ця якість тільки на папері. Назріло питання створення громадської комісії при селищній раді для контролю за якістю виконання робіт, тоді й різних чуток та недомовок буде менше у людей.
Ваш автор, дорогі наші читачі, ще на початку 2018 року подавав в Якимівську селищну раду проект зі створення такої громадської комісії за підписами активістів нашого селища, але відповіді так і не дочекався. Мабуть наших чиновників не дуже цікавлять питання контролю якості виконання робіт з благоустрою, тому й маємо те, що маємо. Звичайно, розбудова інфраструктури нашого селища потребує певного часу та коштів, адже протягом більше, ніж 20 років, кошти на це майже не виділялися і за рік чи два всього не відновиш, але вже зараз потрібно формувати майбутній бюджет з урахуванням всіх побажань Якимівської об’єднаної громади, а також критичних зауважень.
Багато наших громадян, з ким мені доводилось спілкуватися, поділяють точку зору редакції. Діалог громади з новообраною владою повинен бути постійним та конструктивним. Тож щасти нам усім в розбудові рідного краю.

Точку зору громади й особисту висловив
Сергій Білецький

Читайте также:

Добавить комментарий

%d такие блоггеры, как: