Вони нам не друзі

Вирішити проблему безпритульних собак Якимівська влада намагається вже багато років, але, напевно, не так цілеспрямовано і наполегливо, як хотілося б жителям нашого селища, бо, для всіх очевидно, що здичавілих тварин на вулицях з кожним днем все більше і більше. На сторінках нашої газети ми неодноразово висвітлювали цю насущну проблему, зокрема, про неї постійно нагадує наша постійна читачка Антоніна Федорівна Строганцева. Вона, як і всі інші, розуміє, що зграї безпритульних собак небезпечні не тільки для дітей, а й для дорослих, тим паче для людей похилого віку. Проблема існує, і вона серйозна, то чому ж її у нас не вирішують?
Напевно, у місцевої влади знайдеться багато причин, чому саме не вдається очистити від безпритульних тварин хоча б центральні вулиці Якимівки. Велика кількість бездомних собак говорить про те, що служби по їх вилову не працюють, а притулків для собак у Якимівці немає, хоча в інших громадах нашої області чомусь все не так безнадійно. За приклад тут можна взяти Смирновську ОТГ, як одну з найрезультативніших, де представники влади постійно втілюють у життя цікаві проекти розвитку свого селища. Так ось, у них є не тільки спортивні майданчики, але й впорядковані парки, робочі місця для молоді, є навіть басейн, і, уявіть собі, притулок для покинутих тварин. Отже, як бачимо, це можливо, було б бажання. Та з цим, з бажанням очистити вулиці селища від бродячих собак, очевидно, у депутатів і посадовців селищної ради великі проблеми.
Антоніна Федорівна Строганцева вже неодноразово у своїх матеріалах радила відкрити у нас притулок для бездомних собак, тому що це найгуманніший, але, напевно, найдорожчий варіант усунення безпритульних тварин з вулиць. То чому б виконуючому обов’язки селищного голови Максиму Забарі не прислухатися до поради ветерана праці і не перейняти відповідний досвід організації притулку для бездомних тварин у Смирновській ОТГ? Невже так далеко з’їздити туди і подивитися все на власні очі?
Цю тему ми порушили знову на прохання багатьох людей, мешканців нашого невеличкого селища, адже їм просто страшно виходити на вулицю не тільки вночі, але навіть у сонячний день, бо за кожним кутом може чекати зграя собак, які лише своїм гавкотом можуть налякати людину, а може й вдіяти щось гірше. Про це нас інформувала Антоніна Федорівна, яка мала численні розмови з цього приводу з якимівчанами. Вона занепокоєна бездіяльністю місцевої влади щодо врегулювання ситуації з безпритульними собаками, бо, зрештою, це може привести до непередбачуваних і навіть трагічних наслідків.
Наприклад, 23 жовтня в селі Семенівка (Пологівський район) сталася надзвичайна подія. У поліцію звернулися медики, які повідомили, що до них була доставлена жінка 1948 року народження з численними рваними ранами. На жаль, врятувати її не вдалося, жінка померла в лікарні. Місцеві ЗМІ написали про те, що на небіжчицю напали собаки, що коштувало їй життя.
Складається враження, що посадовці нашої селищної ради просто чекають, поки і в нас станеться щось подібне? Невже лише нещастя змусить їх таки вирішити цю проблему?
Тож, поки місцева влада бездіє, кожному доводиться знаходити вихід із даної ситауції самотужки. Шановні якимівці, запам’ятайте, ні в якому разі не варто самому боротися з тваринами і застосовувати до них різні методи боротьби, особливо жорстокі. У поліцію звертатися також не варто, оскільки співробітники цього органу влади не працюють за цим профілем і у них немає спецзасобів боротьби проти собак.
Як вже казала Антоніна Строганцева, взагалі собака – друг людини, але зграї агресивних здичавілих безпритульних собак зовсім не схожі на наших друзів. Відвідавши нашу редакцію, вона зауважила, що їй вже набридло дарма витрачати свої сили на боротьбу з цією проблемою, тому що справа абсолютно не зрушується з мертвої точки, тобто, «воз и ныне там».
Що з цим «возом» робити, аби таки зрушити його з місця, звичайні люди не знають. Проте, вони знають, що місцевій владі, яку вони обрали, треба постійно піклуватися про людей і їх безпеку в громадських місцях, особливо це стосується вразливих верств населення – дітей і людей похилого віку. Чи є кошти в бюджеті, чи ні, нас не повинно хвилювати, тому що всі ми кожен місяць сплачуємо податки і хочемо, щоб ними розпоряджалися розумно, аби ми жили в перспективному селищі. Ми всі чекаємо від влади конкретних дій.

Дмитро Губін
Фото автора

Читайте также:

Добавить комментарий

%d такие блоггеры, как: